Ласкаво запрошуємо на наш сайт!        
Старокостянтинівська  загальноосвітня 

школа І-ІІІ ступенів №4 Хмельницької області

ГоловнаКаталог файловРеєстраціяВхід
Меню сайту

Форма входу


Слайдшоу

Новини "Освіта.ua"

Корисні посилання

Головна » Файли » Мои файлы

Педагогічна скарбничка
17.05.2009, 15:14

Математика цікава тоді,  коли дає

поживу нашій  винахідливості й

здатності до міркування.

Д. Поета

 

 

ВСТУП

 

В усіх галузях відбуваються певні зміни, реформування. Неможна залишити поза увагою реформування в галузі освіти.

Реформування загальної середньої освіти відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» передбачає реалізацію принципів гуманізації, демократизації освіти, методологічну переорієнтацію процесу навчання та розвиток особистості учня, формування його основних компетенцій. І школа привертає до себе найбільшу увагу, адже вона – фундамент формування особистості дитини, її характеру, світогляду, знань, тощо. Саме в школі ми повинні формувати людину майбутнього.

Особливістю сучасної освіти на мою думку є підвищення інтенсивності і впровадження нових технологій.

Відповідно до цього змінюються і підходи до оцінювання навчальних досягнень учнів.

Оцінювання має ґрунтуватись на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступінь його невдач.

В  учнів необхідно сформувати фахові навички із предметів. Метою навчання є не тільки придбання учнями певної суми знань з того чи іншого предмету, але і розвиток особистості.

Певний матеріал можна завчити, потренуватися у його відтворенні і спробувати зберегти в пам'яті до того часу, як поставлять запитання. Але як правило, той навчальний матеріал, що не пройшов через творче переосмислення, не залишиться надовго, незабаром забувається. Саме тому варто створювати на уроці такі ситуації, використовувати такі форми роботи, що сприяють використанню вивченого раніше матеріалу, в новому, творчому варіанті, щоб учням матеріал легко завчався і надовго запам'ятався.

В. О. Сухомлинський писав «Урок іде цікаво - це означає, що навчання, мислення супроводжується почуттям піднесення, схвильованості учня, подиву, інколи навіть зачудування перед істиною, яка відкривається, усвідомленням і відчуванням своїх розумових сил, радістю творчості, гордістю за велич розуму й волі людини.»

Наявність інтересу є однією з головних умов успішного протікання навчального процесу. Саме завдяки йому знання і саме процес їх здобування може стати рушійною силою розвитку інтелекту і вихованням всебічно розвиненої особистості. Саме коли діти «хворіють» жагою знань і тягою до активної розумової праці, корінь навчання змінює смак. Необхідно подарувати дітям радість пошуку, відкриття, усвідомлення могутності і краси математичної думки.

Учнів, які вважають своїм улюбленим предметом математику, можна поділити на дві групи:

-  одних   у   математиці   приваблює   гармонія   і   симетрія,   логічна структурність, розв'язування цікавих задач;

- інших приваблює практична і наукова значимість математики («Математика - цариця науки»), потрібна у майбутньому житті, потрібна для дальшого навчання.

Звичайно, залишилась третя група учнів, яка не дуже полюбляє математику, оскільки вона їм дається важко. Отже, переді мною постала дитина -особистість, яку потрібно навчати і виховувати.

Цікаво подати учням нове не легко. Переказувати те, що в підручнику? Ні! Потрібно учням подати матеріал так, щоб вони відчували живу думку, що б в них засяяли очі.

Саме від педагога залежить, чим стане серце дитини - «ніжною квіткою чи засушеною корою.» Робота вчителя - це творчість, а не буденне заштовхування знань в дітей. Дитина повинна вчитися не заради оцінки, а відчувати потяг до знань, прорив до чогось нового, до творчості. Прагнення до творчості може запалити в дітей лише той вчитель, який сам працює творчо. Перед вчителем постає особистість, яка постійно змінюється, «завжди нова, сьогодні не така як вчора».

Отже, найпершою проблемою, яка виникає під час вивчення математики, є потреба наповнення навчального матеріалу таким змістом, який поступово прищеплює смак до нестандартних кроків у розв'язані завдань, викликає інтерес до творчого пошуку. Незамінним при цьому залишаються такі дидактичні принципи і систематичність, послідовність,  проблемність.

Я вважаю, що кожний вчитель на своєму уроці може здійснювати цілісний
розвиток особистості дитини. А це можливо тоді, коли дійсно реалізувати
принцип єдності навчання і виховання.

Саме інтерес є основним показником прагнень особистості, її активного ставлення до життя. Шляхом забезпечення інтересу вважаю:

1. Усвідомлення учнями значення математичних знань, яких вони набувають; розкриття зв’язків математики з життям, з практикою сучасності.

2.Розвиток творчої активної діяльності учнів, що досягається добором посильних і цікавих завдань, різноманітних за формою та змістом.

Звичайно, обидві сторони цих  шляхів, не можна розглядати ізольовано один від одного, вони тісно переплітаються між собою. Головне в роботі - підвищення інтересу практично на кожному уроці. Стараюся підібрати такі форми і методи навчальної діяльності, які передбачають розвиток творчого мислення, інтересу до пошуку допитливості, уміння досліджувати, робити висновки, спостерігати і порівнювати.

 

 

 

 

 

 

ІІ. Шляхи і методи активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці

 

Навчальний процес є процесом двохстороннім: він складається з діяльності вчителя й учня. Діяльність учителя під час навчання спрямована на те, щоб забезпечити учням сприймання того матеріалу, що вивчається. Діяльність учня виражається в сприйманні ним матеріалу, що викладає вчитель, у самостійному розв’язанні ряду навчальних завдань, в співставленні окремих фактів. Ці дві сторони навчального процесу здійснюються одночасно, взаємно обумовлюють одна одну і ніколи не проходять без конфлікту. Далеко не завжди учні сприймають той матеріал, про який розповідає вчитель. Навіть при бездоганному викладі матеріалу вчителем учень не завжди стежить за думкою вчителя, і міркування його не завжди такі, якими їх передбачає вчитель. Дуже помиляються ті вчителі, які вважають, що учні засвоюють все, про що їм розповідає вчитель, запам’ятовують   кожну доведену теорему, кожну розв’язану задачу. Тільки кропітка цілеспрямована систематична робота вчителя може забезпечити активну розумову діяльність учнів у бажаному напрямі.

Активна розумова діяльність учнів під час навчання обумовлюється психологічними особливостями їх дитячого віку. Тому головною умовою ефективності навчання є використання цих особливостей.

Учні 1-8 класів дуже люблять показувати свої знання і вміння, розповідати про те, що їм зрозуміло і цікаво, люблять самостійно виконувати завдання, які їм посильні, але дуже не люблять слухати про те, що їм уже відомо. Щоурочне опитування двох-трьох учнів біля дошки не створює умов для активної роботи кожного учня, бо на цьому етапі уроку відповідають тільки викликані учні, а решта – пасивно слухає.

Аналогічну картину спостерігаємо, коли один учень виконує певне завдання на дошці, а решта механічно або напівмеханічно списує.

Не створює умов для розвитку творчої думки учня і багаторазове повторення вчителем, або учнями доведеної теореми, виведеної формули, розв’язаної задачі, пояснення вчителем матеріалу, який спроможні розібрати учні самостійно. Тому у своїй практиці шляхом удосконалення форм і методів проведення уроку доводжу до мінімуму пасивне ставлення учнів до навчання.

До основних засобів, які сприяють підвищенню активності і розумової діяльності учня можна віднести такі:

1.                      Поєднання набуття нових знань учнів з виявленням і закріпленням вивченого. Кращі вчителі вважають за недоцільне проводити звичайне опитування учнів на кожному уроці. Контроль над засвоєнням учнями вивченого органічно зв’язується  з вивченням і закріпленням нового матеріалу. Здійснюється цей контроль не на окремому етапі уроку, а протягом усього уроку й оформлюється у вигляді так званого «поурочного бала», тобто учень дістає оцінку не за одне два запитання, а за всю роботу на уроці і тому змушений активно працювати весь урок.

2.                      Зміна форми перевірки виконання домашніх завдань у бік посилення активної самостійної роботи учня.

3.                      Розв’язування вправ з коментуванням замість розв’язуванням їх на дошці одним учнем.

4.                      Посилення ролі самостійних робіт учнів на уроці як з метою вивчення нового матеріалу, так і з метою повторення та закріплення вивченого.

5.                      Використання наочності, комп’ютера та інших дидактичних засобів на уроці.

6.                      Поєднання індивідуальної і колективної роботи  з учнями на уроці.

7.                      Чуйне ставлення до учнів і справедлива вимогливість до них з боку вчителя.

 

2.1. Розвиток пізнавального інтересу учнів

 

Вимога активної навчально – пізнавальної діяльності учнів поділяється на два аспекти: внутрішній (психолого – педагогічний) і зовнішній (організаційний).

Внутрішній аспект активної навчальної діяльності учнів полягає в тому, що вона визначається такими компонентами, як інтерес до навчання, ініціативність у навчальній роботі, пізнавальна самостійність, напруження фізичних і розумових сил для розв’язання поставленої пізнавальної задачі.

Зовнішній аспект активної навчальної діяльності учнів полягає в тому, що до цієї діяльності необхідно залучити всіх учнів класу. А це можливо з допомогою умілого поєднання  фронтальної, групової, індивідуальної роботи учнів, а також за допомогою сучасних засобів навчання. Такими засобами є дидактичні матеріали з друкованою основою, карточки – інструкції, карточки – зразки, засоби програмованого контролю і т. д.

Завдання вчителя полягає в тому, щоби постійно демонструвались прийоми і способи пізнавальної діяльності. За своєю формою ці прийоми і способи описуються:

а) алгоритмічними схемами, блок – схемами;

б) правилами і законами логіки.

В процесі своєї діяльності учень користується готовими правилами і законами або постійно їх складає.

Навчаючи довгий час дітей основам математики стараюсь виховувати у школярів правильне відношення до навчальної праці. Не звинувачувати учня у незнанні, а допомогти йому оволодіти знаннями. Кожен учень має право на свою думку, навіть якщо вона помилкова.

Провідною ідеєю підходу до праці є зацікавлення учнів навчальним матеріалом і оволодіння ним та раціоналізація навчальної діяльності учнів, а ці ідеї можна реалізувати різними методами: словесним, наочним, практичним, проблемним, дослідницьким. Насамперед звертаю увагу на розвиток пізнавального інтересу учнів. В учнів ця риса проявляється у вигляді допитливості, активності , цілеспрямованості.

 

 

 

2.2. Прийоми пізнавального інтересу учнів

 

Активізацію пізнавальної діяльності учнів не уявляю без активізації їх уваги. Недостатня  увага приводить до нерозуміння навчального матеріалу, поганого запам’ятовування, помилок при виконанні завдань. Колективну та індивідуальну увагу учнів активізую такими прийомами, як метод евристичної бесіди, самостійні завдання, які передбачають активізацію уваги учнів (наприклад, самостійно закінчити деяке тотожне перетворення, розв’язати рівняння, відтворити тільки що викладене доведення математичного твердження, виконати завдання, аналогічне розглянутому вчителем, тощо), порівняння результату своїх дій із зразком (контроль), прийом самоконтролю на різних етапах уроку з використанням відкидних дощок, рецензування робіт чи відповідей учнями чи вчителем, самоперевірка та взаємоперевірка. Сюди ж відноситься і використання дидактичних матеріалів у вигляді карток, на яких містяться індивідуальні завдання для учнів. Дидактична мета цих завдань може бути різна, проте вони завжди є засобом активізації уваги. Для учнів з недостатньо сформованим умінням керувати увагою (ця риса характерна для тих, хто має незадовільну математичну підготовку) готую картки, до яких додається картка-підказка. Це - план виконання або зразок розв’язання аналогічного завдання, або алгоритм розв’язування такого виду завдань. Може бути також поєднання алгоритму із зразком. Наприклад, алгоритм і зразок розв’язання деякого рівняння, виконання певної дії над десятковими чи звичайними дробами тощо. Періодично проводжу математичні диктанти. Вони привчають дітей уважно стежити за мовою вчителя, відразу включатися у виконання завдання, сприяють виробленню певного ритму роботи. Математичні диктанти можуть застосовуватися у всіх класах для різних дидактичних цілей, проте є завжди засобом активізації уваги учнів. Ще один прийом активізації уваги учнів. Під час розв’язування задачі нового виду, особливо з геометрії, часто після аналізу її умови та усного розбору пред’являю заготовлений на зворотньому боці дошки запис умови задачі та розв’язування з пропусками. Завдання учням - заповними пропуски. В цей час я маю можливість перевірити, як учні підготовлені до сприйняття нового матеріалу, на якому етапі в них, виникають затруднення. Такий прийом активізує навчальну діяльність усіх учнів, формує навички самоконтролю, а також сприяє розвитку алгоритмічного мислення. Інколи проблему активізації уваги розв’язую за допомогою усних вправ. Завжди пам’ятаю, що важливою умовою активізації та підтримування довільної уваги є забезпечення мотиваційної сторони навчальної діяльності, вироблення позитивного ставлення до того, що пізнається, і до самого процесу пізнання. Дотримання цієї умови сприяє міцності навичок, що формуються. З метою активізації уваги часто створюю проблемні та ігрові ситуації.

Саме гра стимулює пізнавальний інтерес учнів. У грі учні вчаться логічно висловлювати свої думки, послідовно діяти, бути спостережливими. Гра забезпечує єдність формування понять, поєднує це з інтелектуальним розвитком та вихованням учнів, сприяє підвищенню ефективності навчання. Ігри дають можливість внести проблемність у пізнавальний процес, здійснити самоконтроль та самокорегування пізнавальної діяльності.

Успішне проведення ігор та елементів ігор веде до розвитку особистості дитини (для прикладу цікаві форми роботи на уроках під час вивчення теми «Десяткові дроби». )

Категорія: Мои файлы | Додав: sk-sch4
Переглядів: 4727 | Завантажень: 0 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 4.3/6
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Категорії розділу
Мои файлы [48]

Пошук

Конкурси
Математичний міжнародний конкурс «Кенгуру»

Всеукраїнський фізичний конкурс «Левеня»

Міжнародний конкурс з інформатики та комп’ютерної грамотності «Бобер»

Всеукраїнський природничий конкурс «Колосок»

Всеукраїнська українознавча гра «Соняшник»

Прогноз погоди
Яндекс.Погода

Цитати дня

Свята України
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Опросы
Оцініть сайт
Всього відповідей: 222

Статистика сайта

Copyright MyCorp © 2019
Конструктор сайтів - uCoz